Lyrics Me - me
Views
58
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Me - me, and also a translation of a song with a video or clip.
Ілюзією прожитих віків,
Поетами написаних історій.
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.
Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в її очі він, тонув,
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.
Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляється таке ніхто не знає.
І виникло багато запитань.
Її він досі пристрасно кохає,
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.
Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. Їх не було, повір.
Коли проходить день і наступає вечір
Він наче вітер вилітав на двір.
І дивиться у гору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі.
Одна десь над Полтавою літає,
А інша світиться у нього у дворі.
Він падав на коліна і благає,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов.
Сюжет простий: щоночі він благає
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день і знов засяє
Їх спільний день, де починається любов
---------------------------------------------------
Иллюзией прожитых веков,
Поэтами написанных историй.
В маленьком месте сквозь плен дождей
Навеки встретились две крылатые судьбы.
Словами невозможно рассказать,
Как те сердца замечтавшись любили.
В такое не мог поверить даже Б-г.
Они ж под небом высоко летали.
Таких историй очень мало на земле,
Они любили очень сильно и до беспамятства.
Им очень завидовали все злые глаза
Но не сломать любви, которая жила веками.
Смотрел в ее глаза, тонул,
Для нее же он был просто идеалом.
Никто бы тогда никогда не понял,
Что может все закончиться провалом.
Или может Б-г смотрел не туда.
Или может слишком маленьким для них стал мир.
Не смог он спасти от беды
Тот нежный и влюбленный полет.
Почему случается такое, никто не знает.
И возникло много вопросов.
Ее он до сих пор страстно любит,
Она же, почему-то, не хочет этой любви.
Зачем все это? Как это остановить?
Нет причин. Их не было, поверь.
Когда проходит день и наступает вечер
Он как ветер вылетает во двор
И смотрит вверх, и тихо плачет,
Ищет на небе две ясные звезды
Одна где-то над Полтавой летает,
А другая светится у него во дворе.
Он падает на колени и умоляет,
Чтоб судьба вернула ту любовь.
До крика, до сожаления и до беспамятства
Он хочет обнять ее снова.
Сюжет простой: каждую ночь он умоляет
Все воротить и начать снова.
И пусть наступит день и снова засияет
Их общий день, где начинается любовь.
Поетами написаних історій.
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.
Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в її очі він, тонув,
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.
Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляється таке ніхто не знає.
І виникло багато запитань.
Її він досі пристрасно кохає,
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.
Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. Їх не було, повір.
Коли проходить день і наступає вечір
Він наче вітер вилітав на двір.
І дивиться у гору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі.
Одна десь над Полтавою літає,
А інша світиться у нього у дворі.
Він падав на коліна і благає,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов.
Сюжет простий: щоночі він благає
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день і знов засяє
Їх спільний день, де починається любов
---------------------------------------------------
Иллюзией прожитых веков,
Поэтами написанных историй.
В маленьком месте сквозь плен дождей
Навеки встретились две крылатые судьбы.
Словами невозможно рассказать,
Как те сердца замечтавшись любили.
В такое не мог поверить даже Б-г.
Они ж под небом высоко летали.
Таких историй очень мало на земле,
Они любили очень сильно и до беспамятства.
Им очень завидовали все злые глаза
Но не сломать любви, которая жила веками.
Смотрел в ее глаза, тонул,
Для нее же он был просто идеалом.
Никто бы тогда никогда не понял,
Что может все закончиться провалом.
Или может Б-г смотрел не туда.
Или может слишком маленьким для них стал мир.
Не смог он спасти от беды
Тот нежный и влюбленный полет.
Почему случается такое, никто не знает.
И возникло много вопросов.
Ее он до сих пор страстно любит,
Она же, почему-то, не хочет этой любви.
Зачем все это? Как это остановить?
Нет причин. Их не было, поверь.
Когда проходит день и наступает вечер
Он как ветер вылетает во двор
И смотрит вверх, и тихо плачет,
Ищет на небе две ясные звезды
Одна где-то над Полтавой летает,
А другая светится у него во дворе.
Он падает на колени и умоляет,
Чтоб судьба вернула ту любовь.
До крика, до сожаления и до беспамятства
Он хочет обнять ее снова.
Сюжет простой: каждую ночь он умоляет
Все воротить и начать снова.
И пусть наступит день и снова засияет
Их общий день, где начинается любовь.
Люзluzyєyu living vіkіv,
Poets written by history.
In small place my life is full of doors
Navigated the dwellers of the valley.
Words can not tell,
Yak ti sertsya zamrіyano kokhali.
in taka not mіg povit navіt God.
Stinks are the sky visoko lіtali.
There is little such a history duj on the earth,
The stench of kohali duzhe is strong up to nestey.
Дуm dull zadrili vsi och zlі
That is not a bad love, a yak lived in a couple.
Marveled in її ії і і він, tonuv,
For nei vzh vіn bouv just ideal
Nіhto b nodіnіkoli not zbagnuv,
You can all fail.
Whose God marveled not tudi.
Chi mo zamey for them by becoming svit.
Not vm vryatuvati vі bіdi
That nizhny і zokokhaniy polit.
Why shouldn't I take it anyway?
І viniklo bagato power.
Її vіn dosі priestno kokhaє,
Won well, I don't want tsikh kokhan.
Navi all tse? Yak tse zupiniti?
A lot of reasons. Їh not bulo, povr.
If you pass the day and come the evening
Win nache vіter Vilіtav on dvіr.
І marvel at the mountain, cry quietly,
Shuka on the sky two yasnyh zori.
One above Poltava litaі,
And іnsha svititsya at new in the yard.
You have fallen to the count and good,
Schobe share turned that love.
To scream, to pity and to nestyami
All you want to know
The plot is: Forgive me: good and bad
Use to return i
І hi come day і знов засяє
Спх spіlny day, deign to love
-------------------------------------------------- -
The illusion of centuries
Poets written stories.
In a small place through the captivity of rain
Forever met two winged fate.
Words can not tell
How those hearts wandering in love.
Even Gd could not believe this.
They were flying high under the sky.
There are very few such stories on earth
They loved very much and to unconsciousness.
They were very jealous of all evil eyes.
But do not break the love that lived for centuries.
Looked into her eyes, sank,
For her, he was just an ideal.
No one would ever understand
What can all end in failure.
Or maybe Gd looked the wrong way.
Or maybe the world was too small for them.
He could not save from trouble
That gentle and passionate flight.
Why this happens, no one knows.
And many questions arose.
She still loves her passionately
She, for some reason, does not want this love.
Why all this? How to stop it?
No reason. They were not there, believe me.
When day passes and evening comes
He like the wind flies into the yard
And looking up, and quietly crying,
Looking for two clear stars in the sky
One flies over Poltava somewhere
And the other one shines in his yard.
He falls on his knees and begs,
So that fate will return that love.
To cry, to regret and to unconsciousness
He wants to hug her again.
The plot is simple: every night he begs
All back and start again.
And let the day come and shine again
Their common day where love begins.
Poets written by history.
In small place my life is full of doors
Navigated the dwellers of the valley.
Words can not tell,
Yak ti sertsya zamrіyano kokhali.
in taka not mіg povit navіt God.
Stinks are the sky visoko lіtali.
There is little such a history duj on the earth,
The stench of kohali duzhe is strong up to nestey.
Дуm dull zadrili vsi och zlі
That is not a bad love, a yak lived in a couple.
Marveled in її ії і і він, tonuv,
For nei vzh vіn bouv just ideal
Nіhto b nodіnіkoli not zbagnuv,
You can all fail.
Whose God marveled not tudi.
Chi mo zamey for them by becoming svit.
Not vm vryatuvati vі bіdi
That nizhny і zokokhaniy polit.
Why shouldn't I take it anyway?
І viniklo bagato power.
Її vіn dosі priestno kokhaє,
Won well, I don't want tsikh kokhan.
Navi all tse? Yak tse zupiniti?
A lot of reasons. Їh not bulo, povr.
If you pass the day and come the evening
Win nache vіter Vilіtav on dvіr.
І marvel at the mountain, cry quietly,
Shuka on the sky two yasnyh zori.
One above Poltava litaі,
And іnsha svititsya at new in the yard.
You have fallen to the count and good,
Schobe share turned that love.
To scream, to pity and to nestyami
All you want to know
The plot is: Forgive me: good and bad
Use to return i
І hi come day і знов засяє
Спх spіlny day, deign to love
-------------------------------------------------- -
The illusion of centuries
Poets written stories.
In a small place through the captivity of rain
Forever met two winged fate.
Words can not tell
How those hearts wandering in love.
Even Gd could not believe this.
They were flying high under the sky.
There are very few such stories on earth
They loved very much and to unconsciousness.
They were very jealous of all evil eyes.
But do not break the love that lived for centuries.
Looked into her eyes, sank,
For her, he was just an ideal.
No one would ever understand
What can all end in failure.
Or maybe Gd looked the wrong way.
Or maybe the world was too small for them.
He could not save from trouble
That gentle and passionate flight.
Why this happens, no one knows.
And many questions arose.
She still loves her passionately
She, for some reason, does not want this love.
Why all this? How to stop it?
No reason. They were not there, believe me.
When day passes and evening comes
He like the wind flies into the yard
And looking up, and quietly crying,
Looking for two clear stars in the sky
One flies over Poltava somewhere
And the other one shines in his yard.
He falls on his knees and begs,
So that fate will return that love.
To cry, to regret and to unconsciousness
He wants to hug her again.
The plot is simple: every night he begs
All back and start again.
And let the day come and shine again
Their common day where love begins.