Давай, побудь мені коханкою,
такою ніжною, приємною…
Лікуй мої сердечні ранки,
і байдуже, що невзаємно!
Давай, побудь моєю втіхою.
Щоб зранку чи вночі… Не довго…
І порятуй мене від відчаю,
я буду прикидатися знедоленим.
Не розповім дружині я ні слова,
я не люблю, коли вона плаче.
Але я хочу, щоб ти завжди була готовою
хотіти мене і бачити.
І так, між іншим, я ніколи не піду із дому,
бо я надто люблю її очі.
Що?
Ти не будеш лікувати мою втому?
Чого ж ти, дівчинко, мене не хочеш?
Come on, stay me kohanka
such nizhny, reception ...
Rejoice my heart wounds,
I bajuzhe, schcho irrelevant!
Come on, stay with me.
Schob zranku ch vnochі ... Not Dovgo ...
І mumble me vid vidchayu,
I will pretend to be sovereign.
Not rozpovіm friends i nі words,
I don’t like it, if it’s weeping.
Ale I want you to wait for the ready bar.
hot me less bachiti.
І so, mіzh іnshim, I don’t go home,
Bo I nadto love її night.
What?
Are you not going to give me that one?
Why don’t you want me, dvchinko?