Вже серце виривалося з тенет,
і прагнуло відчути подих волі.
Знайти хвилинку радості у долі,
Шукати між зірок і між планет,
Між зірок і між планет.
Припев:
Чомусь так гiрко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина.
Покарана за провину,
Покарана, залишена вона одна,
Покарана, залишена одна.
Припев:
Чомусь так гiрко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Зруйнована всесильним почуттям,
Та втомлена самотнім існуванням.
Чи варто говорити про коханн,
Тодi, коли прощаешся з життям...
Припев:
Чомусь так гiрко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
For heart escaping from the snare,
and sought to feel the breath of liberty.
Find a moment of joy in fate,
Search between stars and between planets
Between the stars and between the planets.
Prypev:
Somehow it as a bitter cry,
Hiding face in hands.
And something hurt in the chest and in the temples,
And the soul does not come spring.
Somehow she wept so bitterly,
I wiped the tears like a child.
Penalties for trespass
Punished, left it alone,
Punished, left alone.
Prypev:
Somehow it as a bitter cry,
Hiding face in hands.
And something hurt in the chest and in the temples,
And the soul does not come spring.
Destroyed all-powerful feeling,
And tired lonely existence.
Needless to say love,
Then, when proschaeshsya of life ...
Prypev:
Somehow it as a bitter cry,
Hiding face in hands.
And something hurt in the chest and in the temples,
And the soul does not come spring.