В'ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір.
А на тому боці, там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.
Як із хати вийде, на порозі стане -
Аж блищить красою широчінь ріки.
А як усміхнеться, ще й з-під лоба гляне:
"Хоч скачи у воду" - кажуть парубки.
Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний ходжу. *
Там на тому боці загубив я спокій
А туди дорогу я не знаходжу.
Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду:
"Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу."
V'yatsya, nache zmayka, unspoken market,
Tulitsya close to pіdnіzhzhya g_r.
And on that botsі, there live Maryna,
In the house, it was caked at the greenness of the bіr.
Yak іz hati viida, on the porosi camp -
Already shine with the beauty of his brooch riki.
And yak usmіhnetsya, now th z-pіd forehead glance:
& quot; Want to ride the water & quot; - it seems the ladies.
Do not feed, lads, I'm alone
Beach so pіzno movchazniy Hodzha. *
There on that botsi ruined I spoks
And then I do not know the way.
That do not dare to smile
All one on that bi I know:
& quot; Chush, chi not chush, charivna Marichko,
I'm up to your heart laying laying. & Quot;