Lyrics Григорій Сковорода - Бджола та Шершень
Views
163
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Григорій Сковорода - Бджола та Шершень, and also a translation of a song with a video or clip.
Жанр: байка
Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат. Головне в байках Сковороди — глибокий зміст, про це він так сказав: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини».
Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».
Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом».
Мораль
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».
Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат. Головне в байках Сковороди — глибокий зміст, про це він так сказав: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини».
Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».
Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом».
Мораль
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».
Genre: fable
The main idea: labor should become a natural necessity for a person and "the sweetest food" (the idea of related work).
Main heroes: Bee, Shershen.
About the work: fables in G. Skovoroda are concise and concise, they consist of two parts: the first part briefly describes a case, and in the second one - the morality, which the author calls "force", is given. Sometimes the second part of fables - "force" - is several times more extensive than the main part and is perceived as a philosophical treatise. The main thing in Skovoroda's tale is the deep meaning, he said about this: "Bike is then worthless and grandmother, when in a simple and wonderful husk no honey of truth hides".
One of the most famous fables of G. Skovoroda "Bee and Shershen" in the form of dialogue between characters reveals the eternal theme of the contradiction between the working way of life and parasitic existence. The images of Bees and Sharks are allegorical: Bees are "the emblem of a wise man who works in a congenital body," and Shershen is "the image of people living theft of a stranger and born for that only to eat and drink." The bee sees its happiness only in "similar work", that is, laboring by vocation: "It is much more enjoyable for us to gather honey than to consume. Before that we were born. " It's impossible to comprehend this and can not arrogantly gives the Bee such characteristics: "you are so stupid", "you have many goals, but senseless".
The idea of fable: labor should become a natural necessity for a person and "the most delicious food", only then the work "does not make it necessary, and the heavy one is unnecessary". In the power of fable, the author sees the happiness of a man in the "innate affair", which is truly "the hottest feast."
Morality
Shershen is a generalized image of people living in a robbery of others and created only for eating and drinking. The bee is a wise man who works in an "affair", that is, in his vocation. Many Shershni are meaningless saying: why, for example, learn the student if he has nothing to do with it. They do not understand that the thing that comes to mind, gives the most pleasure. By natural laws live animals (Horto, Cat, Bee) and the wisest of people (for example, an ancient Roman statesman and writer Katon).
No more joy than "live in kind". This means not satisfying the low needs and cattle lust, but fulfilling its natural purpose in life. It is about such proximity to nature, said the ancient Greek philosopher Epicurus: "Thanks a great blissful nature for what you needed made it easy, and heavy unnecessary." To adhere to such rules in life means to please God, because "everything is in him and he is in everything."
The main idea: labor should become a natural necessity for a person and "the sweetest food" (the idea of related work).
Main heroes: Bee, Shershen.
About the work: fables in G. Skovoroda are concise and concise, they consist of two parts: the first part briefly describes a case, and in the second one - the morality, which the author calls "force", is given. Sometimes the second part of fables - "force" - is several times more extensive than the main part and is perceived as a philosophical treatise. The main thing in Skovoroda's tale is the deep meaning, he said about this: "Bike is then worthless and grandmother, when in a simple and wonderful husk no honey of truth hides".
One of the most famous fables of G. Skovoroda "Bee and Shershen" in the form of dialogue between characters reveals the eternal theme of the contradiction between the working way of life and parasitic existence. The images of Bees and Sharks are allegorical: Bees are "the emblem of a wise man who works in a congenital body," and Shershen is "the image of people living theft of a stranger and born for that only to eat and drink." The bee sees its happiness only in "similar work", that is, laboring by vocation: "It is much more enjoyable for us to gather honey than to consume. Before that we were born. " It's impossible to comprehend this and can not arrogantly gives the Bee such characteristics: "you are so stupid", "you have many goals, but senseless".
The idea of fable: labor should become a natural necessity for a person and "the most delicious food", only then the work "does not make it necessary, and the heavy one is unnecessary". In the power of fable, the author sees the happiness of a man in the "innate affair", which is truly "the hottest feast."
Morality
Shershen is a generalized image of people living in a robbery of others and created only for eating and drinking. The bee is a wise man who works in an "affair", that is, in his vocation. Many Shershni are meaningless saying: why, for example, learn the student if he has nothing to do with it. They do not understand that the thing that comes to mind, gives the most pleasure. By natural laws live animals (Horto, Cat, Bee) and the wisest of people (for example, an ancient Roman statesman and writer Katon).
No more joy than "live in kind". This means not satisfying the low needs and cattle lust, but fulfilling its natural purpose in life. It is about such proximity to nature, said the ancient Greek philosopher Epicurus: "Thanks a great blissful nature for what you needed made it easy, and heavy unnecessary." To adhere to such rules in life means to please God, because "everything is in him and he is in everything."