Десь на дні синього моря
Я сховаю всі свої спогади.
Перебиті руки знову,
Та я можу вбити словом.
З мертвих встануть всі мої птахи,
З ними я зриваю ланцюги.
Сонце сходить за тисячу років -
Я рахую всі свої кроки назад.
Між пальцями ростуть шипи,
Біла діва вже зриває квіти.
З мертвих встануть всі мої птахи,
З ними я зриваю ланцюги.
Немає дива - тільки ми самі,
Нас не врятують ні ножі, ні кулі.
Є тільки наші очі, наші руки і кістки,
Є час побачити себе із темної ріки.
Поховай зі мною ніч,
Поховай зі мною, зітканий туманом, ранок.
Посміхнись і зрозумій,
Що ти бачиш тих, хто не зустрів світанок.
З мертвих встануть всі мої птахи,
З ними я зриваю ланцюги.
Немає дива - тільки ми самі,
Нас не врятують ні ножі, ні кулі.
Є тільки наші очі, наші руки і кістки,
Є час побачити себе із темної ріки.
Темної ріки...
Темної ріки...
Темної ріки...
Темної ріки...
Somewhere on the bottom of the blue sea
I hide all my memories.
Broken hands again
But I can kill the word.
All my birds will rise from the dead
With them I break the chains.
The sun goes back a thousand years -
I count all my steps back.
Between fingers grow spikes
The white virgin already tears flowers.
All my birds will rise from the dead
With them I break the chains.
No wonder - only we ourselves
We will not save either knives or balls.
There are only our eyes, our hands and bones,
There is time to see yourself from the dark river.
Bury me night
Buried with me, wrapped in fog, morning.
Smile and understand
What do you see those who did not meet the dawn.
All my birds will rise from the dead
With them I break the chains.
No wonder - only we ourselves
We will not save either knives or balls.
There are only our eyes, our hands and bones,
There is time to see yourself from the dark river.
The dark river ...
The dark river ...
The dark river ...
The dark river ...