Lyrics Knob feat. Seine - Епiлог

Knob feat. Seine - Епiлог
(найти другой вариант)
Ходжу по колу непритомна
Ледь не блюю від самоти
Це аутовійна безумовно
Мій фатум в стані сліпоти
Ігноруй мене
Не сприймай пісні дуже близько
Не сприймай мене
Дозволяю навіть різко

Перенасиченість і перевтома
По сходах вгору, потім падаю униз
Пускаю корені все глибше в землю
Відмінність в схожості збуджує злість
Я роздавлена небом
Я розмита дощем
Я тягнуся до сонця
Не треба пробачень і вибачень

Звуки-тиша...Аутовійна

Я вже прозора
Та все одно не літаю
Притрушена землею загоюю рану
Коли притомна, жива, від все одно тану
Заражена тобою собі на зло, знаю...

Заживо похована, тепер народжена
Я не хочу ненависть змінити на злість
Ти не ґвалтуй мою голову, хай відпочине
Бо я істота, що душить себе

На поприщі залежності
Я відпускаю всіх і все
Невже я саме цього хотіла?
Як я цим раніше жила?

Мій друг – мій ворог...мій єдиний друг

Від крайнощів постійний голод
Я заблукала в лабіринтах самоти
Смерть не хоче мене, я не хочу смерті
Нон сенс ???
Внутрішня пульсація існує сама по собі
Внутрішня пульсація існує сама по собі
Спливає час, я все ходжу по колу
Сподівання...чи потрібні вони?

Мій друг – мій ворог...мій єдиний друг...єдиний
--------------------------