Lyrics KOVALERO - Ти пішла
Views
23
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference KOVALERO - Ти пішла, and also a translation of a song with a video or clip.
А я знову одну за одною далі курю,
Не знаю, що робиться думаю біль вб'ю,
І все далі пишу, тількі те що відчуваю,
І вже сонце не гріє,
Ледь-ледь дихаю,
Мрію та згадую наші солодкі дні
Шкода, що вони були чомусь такі короткі,
Час летить швидко, назад нема квитка,
І шкода, що дорога наша не одна,
Я не розумію, чому складається все так,
В одну велику схему, яка дає брак,
Хоча цей признак, дає мені ще один знак,
Рухатися далі, а не бігти назад,
Хотів іти з тобою, тримати теплу руку,
І бачити ті очі для яких живу,
Та відстань між нами все більша і більша,
Тебе нема, тут лише тиша...
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов.
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов.
Чекаю кожен вечір, нашу чарівну зустріч,
Коли в моїх обіймах ти, і віч-на-віч,
Лише удвох, які забували про все,
Але це був спалах, який ще тліє,
Ну хоча б у мене, не знаю як ти,
Можливо хтось і зміг, його загасити,
Та не вірю в це, моя надія до цих пір,
Продовжує гріти, моє серце,
Не знаю хто ж винен, ми чи наша гордість,
Скажи мені, бо з'їсть та совість,
Я думаю душа твоя не забула,
Те, що в нас було, скажи мені мила,
Я все одно вірю, що колись тебе зустріну,
Знову в твої очі гляну, і в них затону,
І не випливу, потягне на дно безодня,
Хіба, що ти дасиш мені свого повітря...
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов...
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов...
Не знаю, що робиться думаю біль вб'ю,
І все далі пишу, тількі те що відчуваю,
І вже сонце не гріє,
Ледь-ледь дихаю,
Мрію та згадую наші солодкі дні
Шкода, що вони були чомусь такі короткі,
Час летить швидко, назад нема квитка,
І шкода, що дорога наша не одна,
Я не розумію, чому складається все так,
В одну велику схему, яка дає брак,
Хоча цей признак, дає мені ще один знак,
Рухатися далі, а не бігти назад,
Хотів іти з тобою, тримати теплу руку,
І бачити ті очі для яких живу,
Та відстань між нами все більша і більша,
Тебе нема, тут лише тиша...
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов.
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов.
Чекаю кожен вечір, нашу чарівну зустріч,
Коли в моїх обіймах ти, і віч-на-віч,
Лише удвох, які забували про все,
Але це був спалах, який ще тліє,
Ну хоча б у мене, не знаю як ти,
Можливо хтось і зміг, його загасити,
Та не вірю в це, моя надія до цих пір,
Продовжує гріти, моє серце,
Не знаю хто ж винен, ми чи наша гордість,
Скажи мені, бо з'їсть та совість,
Я думаю душа твоя не забула,
Те, що в нас було, скажи мені мила,
Я все одно вірю, що колись тебе зустріну,
Знову в твої очі гляну, і в них затону,
І не випливу, потягне на дно безодня,
Хіба, що ти дасиш мені свого повітря...
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов...
Ти пішла і ніби забула,
Про наші почуття в яких тонула,
А може це був тільки сон,
І сонце вийшло він пішов...
А я снова один за другим дальше курю,
Не знаю, что делается думаю боль убью,
И все дальше пишу, только то что чувствую,
И уже солнце не греет,
Чуть дышу,
Мечтаю и вспоминаю наши сладкие дни
Жаль, что они были почему-то такие короткие,
Время летит быстро, назад нет билетов,
И жаль, что дорога наша не одна,
Я не понимаю, почему складывается все так,
В одну большую схему, которая дает брак,
Хотя этот признак, дает мне еще один знак,
Двигаться дальше, а не бежать назад,
Хотел идти с тобой, держать теплую руку,
И видеть эти глаза для которых живу,
И расстояние между нами все больше и больше,
Тебя нет, здесь только тишина ...
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел.
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел.
Жду каждый вечер, нашу волшебную встреча,
Когда в моих объятиях ты, и лицом к лицу,
Только вдвоем, которые забывали обо всем,
Но это была вспышка, который еще тлеет,
Ну хотя бы в меня, не знаю как ты,
Возможно кто-то и смог, его потушить,
И не верю в это, моя надежда до сих пор,
Продолжает греть, мое сердце,
Не знаю кто виноват, мы или наша гордость,
Скажи мне, потому что съест и совесть,
Я думаю душа твоя не забыла,
То, что у нас было, скажи мне милая,
Я все равно верю, что когда тебя встречу,
Снова в твои глаза посмотрю, и в них заводи,
И не следует, потянет на дно бездна,
Разве что ты дашь мне своего воздух ...
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел ...
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел ...
Не знаю, что делается думаю боль убью,
И все дальше пишу, только то что чувствую,
И уже солнце не греет,
Чуть дышу,
Мечтаю и вспоминаю наши сладкие дни
Жаль, что они были почему-то такие короткие,
Время летит быстро, назад нет билетов,
И жаль, что дорога наша не одна,
Я не понимаю, почему складывается все так,
В одну большую схему, которая дает брак,
Хотя этот признак, дает мне еще один знак,
Двигаться дальше, а не бежать назад,
Хотел идти с тобой, держать теплую руку,
И видеть эти глаза для которых живу,
И расстояние между нами все больше и больше,
Тебя нет, здесь только тишина ...
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел.
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел.
Жду каждый вечер, нашу волшебную встреча,
Когда в моих объятиях ты, и лицом к лицу,
Только вдвоем, которые забывали обо всем,
Но это была вспышка, который еще тлеет,
Ну хотя бы в меня, не знаю как ты,
Возможно кто-то и смог, его потушить,
И не верю в это, моя надежда до сих пор,
Продолжает греть, мое сердце,
Не знаю кто виноват, мы или наша гордость,
Скажи мне, потому что съест и совесть,
Я думаю душа твоя не забыла,
То, что у нас было, скажи мне милая,
Я все равно верю, что когда тебя встречу,
Снова в твои глаза посмотрю, и в них заводи,
И не следует, потянет на дно бездна,
Разве что ты дашь мне своего воздух ...
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел ...
Ты ушла и будто забыла,
О наших чувствах в которых тонула,
А может это был только сон,
И солнце вышло он ушел ...