Летів, летів сто тисяч снів,
Крилатий ангел у вигнання
За те, що вірив не в богів,
А в дивну мантру про кохання
Де в серці неба дві душі,
Сплелись у тантрі до світання
І зорі гострі як ножі,
Почули мантру про кохання
Я-вогонь і вода,
Повітря й земля
Я-сама любов
Я-вогонь і вода,
Повітря й земля
Я-сама любов
І того ж дня стара зоря,
Позаздривши земним бажанням,
Штовхнула вниз двох, що сплелись,
А з ними-мантру про кохання
Я-вогонь і вода,
Повітря й земля
Я-сама любов
Я-вогонь і вода,
Повітря й земля
Я-сама любов
Зірвавсь в безодню, сяйворуш,
Безкрилий ангел у останнє,
Віддавши крила парі душ,
За вічну мантру про кохання
Ми з вогню і води,
Повітря й землі,
Як сама любов
Ми з вогню і води,
Повітря й землі
Як сама любов
Я-вогонь і вода
Повітря й земля
Я-сама любов
Я-вогонь і вода,
Повітря й земля
Я-сама любов
Я-сама любов...
Letiv, letv hundred thousand sniv,
Krilatius the Angel of Vignan
For those who are not in gods,
And in divnu mantra pro kokhannya
De in the heart of the sky are two souls,
Intertwined tantrі to svіtannya
І zor_ gostrі yak knives,
Read mantra about kokhannya
I am vogon and water,
Land
I love myself
I am vogon and water,
Land
I love myself
І that day is old zorya,
Hurt the earthly bazhannyam,
Shtavnula dvoh down, so entwined,
And with them, the mantra about kokhannya
I am vogon and water,
Land
I love myself
I am vogon and water,
Land
I love myself
Breaking into a void, syayvorush,
Bezkriliy angel at the end,
Vrddavshi krila par_ souls,
For vychnu mantra about kokhannya
I vognu і vodi,
Surrounding Land,
Yak love itself
I vognu і vodi,
Surrounding Land
Yak love itself
I-vogon i water
Land
I love myself
I am vogon and water,
Land
I love myself
I am love itself ...