Гордий народе, де твоя сила,
Де волі дух, що гуляв у степах,
Чом не палає, мов край небосхилу,
Лють войовнича у ясних очах?
Горе спіткало народ безутішний?
Діти його захлинулись в крові?
Дітям дітей у залізнім намисті
Щастя не буде на рідній землі?
"Горе спіткало народ безутішний –
Щастя покинуло наші краї
Нам, злидарям у залізнім намисті,
Його не знайти вже на рідній землі"
Гордий народе, рідная Земле,
Дайте нестримного вітру натхнення,
Влучності стріл дайте вибору слів,
Дивлячись в очі таких скигліїв
Рідних земель вам зректися охота?
Вдача блукає десь на чужині?
Впевнені, бачу – не ваша турбота,
Що славу батьків мелють вправно в млині
Та головне – мало хто помічає –
Землю знекровлювать вам до снаги
Тільки не тіштеся, ніби не знаю,
Хто вам підказує "вірні шляхи"
Гляньте на себе, ви, "хазяї долі" –
Годі вже грати у "очі сумні"
Вам би, чим марнувать залишки волі,
Краще лежати у гарній труні!
Гордые люди, где твоя сила,
Где воля Духа, которая шла в степях,
Почему бы не гореть, как край неба,
Ярость воинственных в чистых глазах?
Горе встретило людей людей?
Дети задыхались в его кровь?
Дети в железном ожерелье
Счастье не будет на местной земле?
"Горе столкнулось с людьми
Счастье оставило наши земли
Нам нечестиво в железном ожерелье,
Это еще не найдено на местной земле "
Гордые люди, местная земля,
Дать безудержное вдохновение ветра,
Авторитет стрел дает выбор слов,
Глядя в глаза такими глотками
Вы отказываетесь от охоты?
Блуждаете где -нибудь на чужой земле?
Конечно, я вижу - не твоя забота,
Что слава родителей умело измельчается на мельнице
И самое главное - немногие замечают -
Земля должна быть мигающей для вас в силе
Только не поправляйся тебе, как будто я не знаю
Кто говорит вам "истинные пути"
Посмотрите на себя, вас, «Владельцы судьбы» -
Хорошо играть "грустные глаза"
Вы были бы пустой тратой силы воли,
Лучше лгать в красивом гробу!