Доки тоє триматиме мене у спогадах?
Спокій в мою хвору… бо… я бачив що на звороті є!
Доки? Кроки по дроті, смута, скрізь одні роботи.
Боти! Стоп! Достатньо!
Зміна тем…. Те, що звище йде…
День як день, та чому мене немає в ньому?
Бліда мішень , та все мимо, сором! сором!
Не треба слів, достатньо жестів.
Кажу не треба слів, достатньо жестів!
Велика честь - то є бути почутим кимось!
Бліда мішень, та все мимо, мимо, мимо…
Та чому мене укотре знову тягне до неволі?
Я не розумію що буде далі і що зі мною?!
Хаос в моїх словах. Досить!
Хаос в моїх думках!
Мовчать в один такий спосіб.
Мов чат для фриків, все досить!
Хто дійові особи, у який їх вибрали спосіб?
І хто доносить шепіт тих, кого немає зовсім?
То мізки зносить БЄуМ!! Я відчуваю досі
З усіх «Авось…?» є найціннішим тіки досвід.
Доки тоє триматиме мене у спокої?
Спогад в мою хвору… бо… я бачив що на звороті є!
Доки? Кроки по дроті, смута, скрізь одні роботи.
Боти! Стоп! Достатньо! Досить!
Пока то есть держать меня в воспоминаниях?
Спокойствие в мою больную ... ибо ... я видел что на обратной стороне есть!
Пока? Шаги по проволоке, смута, везде одни работы.
Потому что ты! Стоп! Достаточно!
Изменение тем .... То, что звище идет ...
День как день, и почему меня нет в нем?
Бледная мишень, и все мимо, стыд! стыд!
Не надо слов, достаточно жестов.
Говорю не надо слов, достаточно жестов!
Большая честь - то есть быть услышанным кем-то!
Бледная мишень, и все мимо, мимо, мимо ...
И почему меня раз снова тянет в плен?
Я не понимаю что будет дальше и что со мной ?!
Хаос в моих словах. Хватит!
Хаос в моих мыслях!
Молчат в один следующим образом.
Как чат для фриков, все хватит!
Кто действующие лица, в который их выбрали способ?
И кто доносит шепот тех, кого нет вовсе?
То мозги сносит БЕуМ !! Я чувствую до сих пор
Из всех «Авось ...?» является ценным тики опыт.
Пока то есть держать меня в покое?
Воспоминание в мою больную ... ибо ... я видел что на обратной стороне есть!
Пока? Шаги по проволоке, смута, везде одни работы.
Потому что ты! Стоп! Достаточно! Хватит!