Будь мені опорою, будь мені силою,
Скажи: Я у всьому за тебе мила!
Не полишай, як раптом оступлюся,
Тоді крізь всі терни прорвуся!
Як ані всесильні боги, ані світлі лами
Не врятують від падіння і драми,
То ти стань провідником і месією,
Всели знову віру і сила мріяти.
Як від справ всіх відійду подалі,
Лишу корону, всі жезли й медалі,
Як замість золота буде монета мідна,
Покажи, що й така буду потрібна.
Як зламаю в час шторму вітрила,
То врятуй, нагадавши що маю крила.
Як в зневіру раптом виберу стежку лиху,
Шукай краще в мені і до світла зверну.
Якщо ж зовсім потраплю до чужих тенет
Чи піду в шлях самотній мов той аскет,
Все що кою і чиню сприйми з розуміннях,
З такою як я раджу набратися терпіння.
Так, я певно чимало завжди вимагаю,
Стільки вмінь і уваги до себе жадаю.
Тут одразу при всіх я розвію оману,
Як стане потрібно, то і я силою стану!
Copyright © Fialkora Mikitenko
Будь мне опорой, будь мне силой,
Скажи: Я во всем тебя милая!
Не покидай, как вдруг оступлюсь,
Тогда сквозь все тернии прорвусь!
Как ни всесильные боги, ни светлые ламы
Не спасут от падения и драмы,
Так ты стань проводником и мессией,
Всели снова веру и сила мечтать.
Как от дел всех отойду подальше,
Оставлю корону, все жезлы и медали,
Как вместо золота будет монета медная,
Покажи, что и такая буду нужна.
Как сломаю во время шторма паруса,
Так спаси, напомнив, что у меня есть крылья.
Как в уныние вдруг выберу тропу бедствия,
Ищи лучше во мне и к свету обращу.
Если же совсем попаду в чужие сети
Пойду ли в путь одинокий как аскет,
Все что кой и делаю восприми по пониманиям,
С такой, как я советую набраться терпения.
Да, я вероятно немало всегда требую,
Столько умений и внимания к себе желаю.
Здесь сразу при всех я развею заблуждение,
Как станет нужно, то и я силой стану!
Copyright © Fialkora Микитенко