Сто годин проведених в муках
Я схвильований як доктор Джекіл
Містер Хайд ще невидимий, в путах
Але видно недовга розлука
Знову в голові крик
Звільни мене
Монстром бути ти звик
Будь тим ким ти є
Не стримуй себе
Ти не пізнаеш смерті
Вони знову приходять крізь рани
Я вдихаю іх з вранішнім димом
Випадково знаходжу в карманах
Я знаходжу і вже не людина
Я не можу від них заховатись
Вони мене переслідують в снах я без них починаю вмирати
Ворог мій і друг водночас
Непомітно ми тебе з'їдаєм щоб зник
Весь в тенетах наших ти
Думав що даєм тобі свободу на вік
Та залишим лиш крик!
Я знайду протидію чи зникну
І втечу від омани
З вами болю я геть не уникну
Не гояться рани
Я не можу від них заховатись
Вони мене переслідують в снах я без них починаю вмирати
Ворог мій і друг водночас
One hundred hours spent in torment
I'm excited as Dr. Jekyll
Mr. Hyde is still invisible, in the bundle
But there is not a long separation
Cry again in my head
Free me
Monster be you used to
Be the one you are
Do not restrain yourself
You will not know death
They come again through the wounds
I inhale them with the morning smoke
Randomly I find in my pockets
I find and no longer a man
I can not hide from them
They chase me in my dreams I die without them
My enemy and friend at the same time
We unknowingly eat you to disappear
All in the shadow of ours
Thinking that we give you freedom for age
But leave a scream!
I will find a clash or disappear
And escape from deceit
With you I will not avoid pain
Do not heal wounds
I can not hide from them
They chase me in my dreams I die without them
My enemy and friend at the same time