Lyrics Crucify Me Gently - Батьку
Views
54
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Crucify Me Gently - Батьку, and also a translation of a song with a video or clip.
Батьку.
Батьку, пройшло вже стільки років, як тебе нема,
А рана що в мені не гоїться, вона така ж сама.
Зовні силу мою бачать інші,
А біль мій бачиш тільки ти і я.
Скільки б життів я не прожив,
Скільки б місць я не побачив,
Я пам’ятатиму весь час,
Що назавжди я свого батька втратив.
Здається в Бога, я камінням не кидав,
Навіщо ж він тоді, від тебе життя забрав?
Я залишився сам на сам,
З собою, із болем, із боєм.
Але здається я програю,
І скоро нас буде вже двоє.
Батьку, як би я хотів щоб ти мною гордився.
Щоб ти бачив ким я став, але не бачив в що перетворився.
Я ніби й стою, але стою на колінах, і давно не можу встати.
Я ніби й живу, але живу з болем, і нікому його забрати.
Щоб не казали інші, час калічить а не лікує,
Такий біль нестерпний, тільки смерть вгамує.
Я затаврований навіки, і знак мій горе, і знак мій втрата,
Я не живий давно, життя моє – повільна страта.
Нікчемно жив, нікчемно й подохну і ніхто не згадає.
Разом з тобою щось вмерло в мені і до сих пір вмирає.
Мотузка вже на горлі, але я ще чомусь зволікаю,
Мій рідний Батьку, знав би ти, як я нашу зустріч чекаю.
Батьку...
Батьку, пройшло вже стільки років, як тебе нема,
А рана що в мені не гоїться, вона така ж сама.
Зовні силу мою бачать інші,
А біль мій бачиш тільки ти і я.
Скільки б життів я не прожив,
Скільки б місць я не побачив,
Я пам’ятатиму весь час,
Що назавжди я свого батька втратив.
Здається в Бога, я камінням не кидав,
Навіщо ж він тоді, від тебе життя забрав?
Я залишився сам на сам,
З собою, із болем, із боєм.
Але здається я програю,
І скоро нас буде вже двоє.
Батьку, як би я хотів щоб ти мною гордився.
Щоб ти бачив ким я став, але не бачив в що перетворився.
Я ніби й стою, але стою на колінах, і давно не можу встати.
Я ніби й живу, але живу з болем, і нікому його забрати.
Щоб не казали інші, час калічить а не лікує,
Такий біль нестерпний, тільки смерть вгамує.
Я затаврований навіки, і знак мій горе, і знак мій втрата,
Я не живий давно, життя моє – повільна страта.
Нікчемно жив, нікчемно й подохну і ніхто не згадає.
Разом з тобою щось вмерло в мені і до сих пір вмирає.
Мотузка вже на горлі, але я ще чомусь зволікаю,
Мій рідний Батьку, знав би ти, як я нашу зустріч чекаю.
Батьку...
Father.
Father, it's been so many years since you've been gone,
And the wound that does not heal in me, it is the same.
Outside my strength is seen by others,
And only you and I see my pain.
No matter how many lives I lived,
No matter how many places I saw,
I will remember all the time
That I lost my father forever.
It seems to God, I did not throw stones,
Why did he take your life from you then?
I was left alone,
With myself, with pain, with fight.
But I think I'm losing,
And soon there will be two of us.
Father, how I wish you were proud of me.
That you saw who I became, but did not see what I turned into.
I seem to be standing, but I'm on my knees, and I can't get up for a long time.
I seem to live, but I live with pain, and no one can take it away.
Lest others say time cripples rather than heals,
Such pain is unbearable, only death soothes.
I am branded forever, and a sign of my sorrow, and a sign of my loss,
I haven't lived long, my life is a slow execution.
I lived insignificantly, I died insignificantly and no one will remember.
With you, something died in me and still dies.
The rope is already in my throat, but for some reason I'm still procrastinating,
My dear Father, would you know how I look forward to our meeting.
Father ...
Father, it's been so many years since you've been gone,
And the wound that does not heal in me, it is the same.
Outside my strength is seen by others,
And only you and I see my pain.
No matter how many lives I lived,
No matter how many places I saw,
I will remember all the time
That I lost my father forever.
It seems to God, I did not throw stones,
Why did he take your life from you then?
I was left alone,
With myself, with pain, with fight.
But I think I'm losing,
And soon there will be two of us.
Father, how I wish you were proud of me.
That you saw who I became, but did not see what I turned into.
I seem to be standing, but I'm on my knees, and I can't get up for a long time.
I seem to live, but I live with pain, and no one can take it away.
Lest others say time cripples rather than heals,
Such pain is unbearable, only death soothes.
I am branded forever, and a sign of my sorrow, and a sign of my loss,
I haven't lived long, my life is a slow execution.
I lived insignificantly, I died insignificantly and no one will remember.
With you, something died in me and still dies.
The rope is already in my throat, but for some reason I'm still procrastinating,
My dear Father, would you know how I look forward to our meeting.
Father ...