Ми сиділи у двох,тільки я і ти
ти казала що кохаєш,що моя ти назавжди
А я вірив тобі коли ти казала люблю
І здавалось мені,що кращу незнайду
Пр.
Але ми вже різні люди,ти від мене далеко
А я вірив тобі в ці дешеві слова
І мені від цього нелегко
Чому ти не моя чому ми не разом?
Чому я маю вірити в ей дикий сон?
Чому в житті буває так,як негадаєш?
Чому кохану в перший раз ти відпускаєш?
Бо ми вже різні люди,ти від мене далеко
А я вірив тобі в ці дешеві слова
І мені від цього нелегко
Я невірю тобі, я вже невірю нікому
Я не ставлю в житті крапку,та на всяк поставлю кому
І небуду я більше тебе тримати
Я візьму і відпущу,та так нелегко признати
Що ми вже різні люди,ти від мене далеко
А я вірив тобі в ці дешеві слова
І мені від цього нелегко
Мы сидели в двух, только я и ты
ты говорила что любишь, что моя ты навсегда
А я верил тебе когда ты говорила люблю
И казалось мне, что лучший найдем
Пр.
Но мы уже разные люди, от меня далеко
А я верил тебе в эти дешевые слова
И мне от этого нелегко
Почему ты не моя почему мы не вместе?
Почему я должен верить в ей дикий сон?
Почему в жизни бывает так, как негадаеш?
Почему любимую в первый раз ты отпускаешь?
Потому что мы уже разные люди, от меня далеко
А я верил тебе в эти дешевые слова
И мне от этого нелегко
Я не верит тебе, я уже не верит никому
Я не ставлю в жизни точку, и на всякий поставлю кому
И небуду я больше тебя держать
Я возьму и отпущу, и так нелегко признать
Что мы уже разные люди, от меня далеко
А я верил тебе в эти дешевые слова
И мне от этого нелегко