Очi вiдьми, мов зорi, очi вiдьми, мов зорi.
Її чорнi очi -- нiби роси прозорi.
Наче холод безоднi, наче холод безоднi,
Як той лiд холоднi її очi бездоннi.
Пр: У ночi осiннiй вiє вiтер,
На болотi сич старий кричить.
А вранцi на покоси та й вибiгає боса,
Та розпускає коси, росов змиває сльози
З очей.
Очi вiдьми, мов зорi, очi вiдьми, мов зорi.
Її гiркi сльози -- нiби роси прозорi.
Серед хащiв могила, серед хащiв могила,
То згубили люди, кого вiдьма любила.
Пр: У ночi осiннiй вiє вiтер,
На болотi сич старий кричить.
А вранцi на покоси та й вибiгає боса,
Росов змиває сльози, до лiсу квiти носить.
I'll leave as a star, staring like a star.
Her black eyes are nibi dew prozor.
As if the cold of the abyss, like the cold of the deep,
Like a cold, cold-eyed, bottomless ground.
Pr: At night, the wind is blowing,
The old man yelling at the swamp.
And in the mornings, the boss chooses,
But she dissolves the scythe, the dew flushes tears
Out of sight
I'll leave as a star, staring like a star.
Her hot tears - nibi dew prozor.
Among the Hashivs grave, among the Hashivs grave,
Then the people whom the villain loved ruined.
Pr: At night, the wind is blowing,
The old man yelling at the swamp.
And in the mornings, the boss chooses,
Rosov washes tears, to the flowers of the forest wearing.