Білі крила маминих рушників
Летять до мого серця, як щасливий спогад.
Дорога до дому, дорога до батьків -
Завжди благословенна буде, та дорога...
Приспів:
Байдуже, скільки літ нам – мало чи багато,
так вже повелося між людьми...
Доки є у нас мама, доки є у нас тато –
ми ще залишаємось дітьми.
Сива хата у вишневім саду
Чекає нас і тихо дивиться у Вирій.
Так вже повелося на довгому віку -
Якщо щасливі діти, то й батьки щасливі.
Приспів.
Байдуже, скільки літ нам – мало чи багато,
так вже повелося між людьми...
Доки є у нас мама, доки є у нас тато –
ми ще залишаємось дітьми.
Белые крылья маминых рушников
Летят к моему сердцу, как счастлив впечатление.
Дорога домой, дорога к родителям -
Всегда благословенная будет, и дорога ...
припев:
Неважно, сколько лет нам - мало или много,
так уж повелось между людьми ...
Пока у нас мама, пока у нас папа -
мы еще остаемся детьми.
Седая дом в вишневом саду
Ждет нас и тихо смотрит в Юг.
Так уж повелось на длинном возраста -
Если счастливы дети, то и родители счастливы.
Припев.
Неважно, сколько лет нам - мало или много,
так уж повелось между людьми ...
Пока у нас мама, пока у нас папа -
мы еще остаемся детьми.