ЯКЩО ВИБИРАТИМУ
Мій вибір – твій смак
Розпишемо прощання яскраві
В вимовах
І зверненнях ласкавих,
Подяках, проханнях в листах
А у віршах…
Тиша наступить
Затихне думка,
Неначе кігтики втягує у лапку котик
Вже не всотає тепла ніжності дотик
Слів не стане менше
Менше мене стане у піснях моїм одам
Бо оди – не муза, що вже не одна.
Творчість як дружба.
Друг – залишається.
Не треба чути болі,
Слухати весну, грозу
Ти – там…
На волі уяви простору.
Я з ним. І я там.
Потрапити в її світи:
Це як полишити країну, мову,
Як дитину, загубити себе.
У вимірах арту – намалює мене
Й обернеться одою все. Муза.
IF I CHOOSE
My choice is your taste
Let's write a goodbye bright
In reprimands
And appeals to the gentle,
Acknowledgments, requests in letters
And in the poems ...
Silence will come
The thought subsides,
As if the claws are pulling a cat into the paw
Already does not absorb the warm tenderness of touch
The words will not be less
I'm less into my songs
For odes are not the muse, that is no longer one.
Creativity as friendship.
Friend - remains.
No need to hear pain
Listen to spring, thunderstorm
You are there ...
Freedom of imagination of space.
I'm with him. And I'm there.
To get into her worlds:
It's like leaving the country, the language,
As a child, lose yourself.
In the dimensions of art, it draws me
And it will turn into an ode to everything. Muse.