Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
Усі дороги пройшов на світі,
Аби зігріло очей твоїх світло.
Моя Полтава на тебе схожа,
А без Полтави я жити не можу…
Тепер я знаю чому ворскла гомінлива
Така блакитна - подивилась ти на хвилі
Мені потрібна ти як жайворові поле,
Мені потрібна ти як сонце світ тополю
Усі дороги пройшов на світі,
Аби зігріло очей твоїх світло.
Моя Полтава на тебе схожа,
А без Полтави я жити не можу…
І кожну думку заповітну і неспокій
Несу до тебе чарівнице ясноока
Скажи люблю мені жагучими устами
То над землею голубішим небо стане
Усі дороги пройшов на світі,
Аби зігріло очей твоїх світло.
Моя Полтава на тебе схожа,
А без Полтави я жити не можу…
You do not hide your eyes, my Natalko,
You do not hide your eyes, my Poltava.
Because in Poltava all girls are witches,
But only you dream of me alone every night.
All the roads in the world have passed,
May the light warm your eyes.
My Poltava is like you,
And I can't live without Poltava…
Now I know why the vortex is noisy
So blue - you looked at the waves
I need you like a lark field,
I need you like the sun, world of poplars
All the roads in the world have passed,
May the light warm your eyes.
My Poltava is like you,
And I can't live without Poltava…
And every thought is cherished and restless
I bring to you a clear-eyed sorceress
Tell me I love you with passionate lips
Then the sky above the earth will become bluer
All the roads passed in the world,
May the light warm your eyes.
My Poltava is like you,
And I can't live without Poltava…