Мандрівник - стомлений хвилями й спеками пустель,
Ти несеш той вогонь, гріє він всіх окрім тебе.
Вірою й працею ти долав всі стражданя сам,
Відкривав змучене серце своє кожному, хто потребував.
----
Та довга дорога ще непройдених шляхів.
І тіло твоє ще живе, тож мусиш триматись і йти.
Душа не покине тебе, допоки ти вірний серцям,
Серцям, що страждають так, так, як страждав колись ти.
----
Не візьмеш ти в дорогу нічого із того, що мав колись.
Світло очей та полум’я в серці з тобою лиш -
не зубвдь та йди.
Воля твоя до добра та мудра любов і кохання -
Щасливим ти будеш у них, а тьма стане світлом ізрання.
Ти радістю серце наповнь, ділися цим безперестанку,
Й отримаєш теплих сповна життєвих обіймів.
Mandrivіvnik - stomleniye with khvilyami and specky kastel,
You carry that carriage, gr_in all the surrounding you.
With the second pracety, he added all the citizen himself,
Having seen the heart of your skin, having consumed it.
----
That dawg road is not an easy way.
I’m still alive, too, musish get out and go.
Soul do not leave you, dopi ty vіrniy hearts,
Sertsam, who are guarding this way, so, as if having suffered a ty ty.
----
Don’t take it on the road for nothing, why do you stick.
Light eyes and half in my heart with you leash -
do not chase that go.
Thy will to good and wise love i kohannya -
We will be happy for them to be with them, and the darkness will become a holy sign.
I’m glad to heart again, lasted forever,
Y otrimaєsh teplih spovna zhittvih obіymіv.