Маю, братику, львівську ґітару,
Тішусь нею вже добрих двадцять літ,
Кумпель мій з личаківського бару
Грав на ній своїй дівчині
Так, як я – всім людям нині!
Я з ґітарою, наче з ріднею,
По забавах так шпіляю, що ну!..
А коли самі ми з нею -
Слухаю її струну,
Що про Львів туркоче пісеньку сумну:
«Де б ти, друже, мене не вів,
Та найкращий для мене – Львів,
Там у всьому – чарівна гра,
Там навіть ратуша танцює – ой-ді-ріді-ра!..
Шкода труду і шкода слів,
Бо найкращий для мене – Львів
Зі своїми «та йой», «та йди»...
І щастя ми завжди
Знайдем у Львові.
Ця ґітара хоча й дерев’яна,
Але серце і душу має теж.
Як пригорну – співає до рана
Тиху пісеньку погідну
Ще й таку для мене рідну.
І лечу я у мріях до Львова,
І провулки вузенькі впізнаю,
І мовчить гора Замкова,
Тихо всюди, як в раю, -
Всі ґітару львівську слухают мою:
«Де б ти, друже, мене не вів...»
May, brother, Lviv Star,
Tishus her vzhe dobrih twenty lt,
Kumpel mіy z lichakіvskogo bar
Graves on his new twins
So, yak I am all people of nin!
I am a king, a mother of the same,
For fun, so I spit, scho well! ..
And if it is the same -
I hear the string,
Scho pro Lviv turkoche pіsenku sum:
"De bti, friend, me not wіv,
That naykrashiy for me - Lviv,
There, in all - charivna gra,
There is a town hall dance є - oh-dі-rіdі-ra! ..
Skoda labor and Skoda
Bo nykraschy for me - Lviv
They are their "ta yoi", "ta ydi" ...
І happy mi
We know from Lviv.
Qia ґіtaru й derev’yan,
Ale sertse i soul matezh.
Yak horn - spіvaє to wound
Tikhu pіsenku pogіdnu
Here is the same for me.
І I fly in the mriyah to Lviv,
І walks in the evening,
І Moving mountain Zamkova,
Quietly everywhere, in paradise, -
All ііtaru Lvivska hear my:
"De bti, friend, me not wіv ..."