І дощ, і сніг, і віхола, і вітер.
Високовольтна лінія Голгоф.
На біле поле гайвороння літер
впаде як хмари, цілі хмари строф.
Нове століття вже на видноколі,
і час новітню створює красу.
А ритми мчать - як вершники у полі.
А рима віршам запліта косу.
І в епіцентрі логіки і стресу,
де все змішалось - рідне і чуже,
цінує розум вигуки прогресу,
душа скарби прадавні стереже.
And rain, and snow, and wind, and wind.
Golgotha high-voltage line.
On a white field of roaring letters
will fall like clouds, whole clouds of stanzas.
The new century is already in sight,
and the latest time creates beauty.
And the rhythms rush - like riders in a field.
And the rhyme to the poems is braided.
And at the epicenter of logic and stress,
where everything is mixed - native and foreign,
appreciates the mind exclamations of progress,
soul treasures ancient guardians.