Lyrics Віка Корпан - Мій перший вірш написаний в окопі
Views
39
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Віка Корпан - Мій перший вірш написаний в окопі, and also a translation of a song with a video or clip.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро – водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім'ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, –
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро – водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім'ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, –
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.
Мой первый стих написан в окопе,
на той сыпучей от взрывов стене,
когда погубило звезды в гороскопе
мое детство, убитое на войне.
Лилась пожара вулканическая лава.
Горел дом. Ночь казалась днем.
И захлебывалась наша переправа
через Днепр - водой и огнем.
Гудела земля. Соседский плакал мальчик.
Крестилась бабка, и кончался хлеб.
Сотрясали тот узенькими окопчик,
где две семьи ютились несколько суток.
В первый боль тех не детский впечатлений,
который он следует на сердце остается!
Как неописуемое стихами не скажешь,
ли немой сделается душа ?!
Это было ни зайчиком, ни волком -
кровавый мир, обугленная звезда! -
а я писала почти осколком
большие буквы, только с букваря, -
то первый стишок, прислонившись краю
чтобы посветили ночью война.
Какой он был, я уже не помню.
Снаряд упал - осыпалась стена.
на той сыпучей от взрывов стене,
когда погубило звезды в гороскопе
мое детство, убитое на войне.
Лилась пожара вулканическая лава.
Горел дом. Ночь казалась днем.
И захлебывалась наша переправа
через Днепр - водой и огнем.
Гудела земля. Соседский плакал мальчик.
Крестилась бабка, и кончался хлеб.
Сотрясали тот узенькими окопчик,
где две семьи ютились несколько суток.
В первый боль тех не детский впечатлений,
который он следует на сердце остается!
Как неописуемое стихами не скажешь,
ли немой сделается душа ?!
Это было ни зайчиком, ни волком -
кровавый мир, обугленная звезда! -
а я писала почти осколком
большие буквы, только с букваря, -
то первый стишок, прислонившись краю
чтобы посветили ночью война.
Какой он был, я уже не помню.
Снаряд упал - осыпалась стена.