Не кидай мені свої карти,
Я і так знаю хто ти.
Нам, напевно, більше не варто
Збуджені телемости будувати
І головою вниз падати й падати.
Не кидай мені свої карти,
Я і так знаю хто ми.
Нам давно уже було би варто
Стати невидимими
Для холодної, як чужий готель,
І нудної зими.
Приспів:
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад!
Листопад, стали митими ми знов.
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад!
Листопад, листопад, листопад!
Ти все далі, далі і далі
І сльоза – холодне скло,
І, здається, більше немає
Днів, які б не замело,
Але кожен з нас у своїх снах
Бачить тільки тепло!
За вікном ми – вулиці свято,
За вікном ми – радість і сміх!
Знову той лиш може почати,
В серці хто забути зміг
Мов холодний, як чужий готель,
І пронизливий сніг!
Приспів (2)
Do not throw me your cards
I know who you are.
We are probably no longer worth it
Excited telemos to build
And head down and fall and fall.
Do not throw me your cards
I know who we are.
We would have been worth it for a long time
Become invisible
For a cold as a strange hotel,
And boring winter.
Chorus:
We were so hiding from the winter
18 minutes ago!
November, we began to wash us again.
We were so hiding from the winter
18 minutes ago!
November, November, November!
You're all the farther and farther
And the tear is cold glass
And, it seems, no more
Days that would not shut up
But each of us in our dreams
See only heat!
Behind the window we are the streets of the feast
We are joy and laugh behind the window!
Again, this one can begin,
In the heart who could forget
It's cold like a strange hotel,
And the piercing snow!
Refrain (2)