Я не твій брат, ти не сестра моя,
Ніколи не розказуй мені - хто
І в чому я винен на нашій землі,
Люди, як кораблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого, самого дна.
На глибині, зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось недоплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Постати героями тої війни.
Дуже стати хотіли вони.
Приспів:
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих короблів.
А від берега знов у море ідуть
Ті, хто віру і правду знати хотів.
Наш океан, знає більше ніж ми,
Секрети всі у нього на дні,
А ми ходим зверху - великі й малі
Люди, як кораблі.
Гордо пливем, і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилося зло.
І серед вітрів
Ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно
I'm not your brother, you are not my sister
Never tell me who you are
And what is my fault in our land
People like the ships.
Each floats until the wave is carried
And while deep water.
Deep and dark to the bottom.
To the very bottom.
At the bottom, everyone is there
It seems as if there is no place in the sea
And the sides are rubbing, the earth is groaning
From envy, grudgingness and evil.
Someone has not got enough sleep, because they helped him
Gather full water holds
Be the heroes of that war.
They wanted to become very attractive.
Chorus:
And to the coast quietly carry the waves
Wounded souls of living boxes.
And from the shore again go to the sea
Those who wanted faith and truth to know.
Our ocean knows more than we do
Secrets are all at his bottom
And we go from above - large and small
People like the ships.
Flying gorgeously, and nobody believes
What anxious to him?
And among the winds
We do not hear rats
What are the bottom of our bug?