Скоро вечір.
Одинокий лист, гнаний вітром,
Пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я,
Бо навіщо?
Моє кохання як той жовтий лист.
Він може впасти тільки до твоїх ніг.
ПРИСПІВ:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе я.
А може завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Так знай, я щастя своє тут
Залишив, залишив я.
Можливо, завтра
Ти пройдеш біля місця наших зустрічей
Можливо, побачиш мій останній дарунок
Нашому коханню.
Якщо вітер не розвіє ті квіти,
Не чіпай їх, вони мертві.
Нехай вони лежать,
Викликаючи хвилинки суму закоханих,
Що проходять поруч.
Soon the evening.
A lone leaf driven by the wind
Flies past me.
He will not come back here anymore.
I will not return, apparently, and I
For why?
My love is like a yellow letter.
It can only fall to your feet.
CHORUS:
I do not know if I will come again here
But I leave instead of myself
Those flowers found in the garden
For you, I am for you.
Maybe you will be here tomorrow
Where is the petrel petrels aloft?
So you know, I'm happy here
Left I left.
Maybe tomorrow
You will be at the place of our meetings
Maybe you will see my last gift
Our love
If the wind does not scatter those flowers,
Do not touch them, they're dead.
Let them lie
Summoning the amount of lovers for a minute
What's next