Іду я крізь будні у даль світанкову
На зустріч все ближче в небесні краї,
Не заблуджуся в дорозі ніколи,
Бо руки ведуть мене Боже Твої.
І хоч об каміння збиваю я ноги,
Сльоза набіжить мій тамуючи біль.
Іду, а за цю життєдайну дорогу
Я дякую, Отче, в молитві Тобі.
Вже сонце видніє таке благовісне,
Що душу мою зігріває і плоть,
І чую як серце народжує пісню,
З любов'ю до Тебе, мій сущий Господь.
Дуdu I krіz budnі u dal svankovu
On zustrich all the closer in the heavens,
Do not get lost in the road nikoli
Bo hands lead me my God yours.
І want about kamіnnya zbivayu I legs,
A snood to capture my tamuyuchi bіl.
Іду, but for qiu zhittєdaynu road
I am a dyakuyu, Father, in prayers Tobi.
Vzhe the sun can see such a noble,
Scho my soul is flesh and flesh,
І I smell yak to the heart of the people
With love to you, may the Lord be.