ті, хто вбивали заради ідеї,
нації, віри,
стали в книжках історичних відомі,
для мене вони не герої.
всі почесті їм за старання,
тих часів, благородні вчинки.
то була інша епоха й не варто
прагнути стати такими ж.
скільки людей - стільки думок,
стільки варіантів історії.
ніколи не взнаєм де істинна правда,
не варто вподобатись чужій ідеології.
ніщо не забуто,
ніхто не забув
людей, котрі рятували
життя, поклавши своє.
ось хто для мене справжні герої.
ось хто для мене справжні герої.
а ті, що нещадно вбивали,
для мене вони не герої.
those who killed for the sake of the idea,
nations, faiths,
became known in history books,
for me they are not heroes.
all honors to them for their efforts,
of those times, noble deeds.
it was a different era and not worth it
strive to become the same.
how many people have so many thoughts
so many story options.
we never know where the truth is,
one should not like another's ideology.
nothing is forgotten,
no one forgot
the people who rescued
life, putting your own.
that's who the real heroes are for me.
that's who the real heroes are for me.
and those who were mercilessly killed,
for me they are not heroes.