Lyrics Bojevilla - Гордість

тряси мене несамовито
можливо я іще живий
можливо в силах розорити
убити все забути всіх

закрий свій рот і подавай набої
я хочу знищити весь світ
але вишу вниз головою
зима давно між нами лід

спочатку ти втрачаєш рідних
а потім побачиш як рідні втрачають тебе
і вас усіх чекатиме темрява

засипала землею гордість
і цвяхи густо затовкла
засіяла метал у дерево самотність
усе забрала випила до дна

буди мене все що є сили
проснутися нема снаги
зима і лід так сильно полюбили
на груди пали скосили ноги

закрий лице
зажми свій крик в долоні
не треба плачу і невдалих слів
все закулось у крижанім полоні
розбито все і вже між нами рів

суцільна невдача зламала всі ребра
подих упав на дно легень
стала чорною моя зебра
повні холодного попелу жмені
рівним маршем сни крокують
швидка запізниться на декілька хвилин
найкраще ті жартують
хто бачив сумного часу плин