Lyrics BIG Brown BAG - Фобія

Поверх за поверхом
знімая напругу
що статично деформує металічні струни
що натягнуті знову
безтурботним бажанням
спілкуватись без матерії
болючим з'єднанням
Я обмінююсь частинами
заради епохи
світ без честі
після фрази почекай ще трохи
стогін квітів
погвалтованих каліграфічно
це не скоро закінчиться
для рослин це звично.

Не залишай мене на самоті
де цілі світа
бо я це зовсім не я
і це не моє життя
Що я з тобою
то в ілюзіях прозора вода
формує відчуття
критична ФОБІЯ!

твоя фобія

все колись побудоване
час безслідно змиває
хтось живе віками
у своїх піснях
хтось ненародившись
в темряві помирає
симетричні перетворення
народжують крах
Я уповільнюю час
насолодитись миттю
під важким тягарем
казкової рідини
Тіла нижчий клас
та занадто відкритий
не врятують навіть згадані
шматки сивини
бо несправжні вони