Вот ти говорил "город - сила",
а здесь слабие все.
Так нудить від бруду і фальшу
де люди як кальки - не настоящі,
а я пишу тобі вірші, недоспані.
А я і далі тримаюся своєї траси
вкладаю максимум у новий запис.
Серед мас пластмаси, і море фальші
стааюсь йти далі незупиняючись.
Держави суцільної заборони
де постійні прийоми, патрулі в області районів.
А ми все тонемо в тонах монотонності,
зранку невтомності, на хриплому голосі.
Остатки бонусів заникані на поверсі,
надісь таки приведуть мене до норми.
Проведено не мало ночей без сну,
виливаючи самого себе в чорновику.
Ставлю на вагу, те чим дорожу,
на свому берегу до поки залишаюсь ту.
Цей довгий маршрут приносить новий замут
diff і Tasya скоро не забудь
Так нудить від бруду і фальшу
де люди як кальки - не настоящі,
а я пишу тобі вірші, недоспані.
Так нудить від бруду і фальшу
де люди як кальки - не настоящі,
а я пишу тобі вірші, недоспані.
Город ето злая сила,
сильние приежджают и становлятся слабими.
Город забирает сили вот и ты пропал
Недоспані ночі і моя творчісь,
поєдналися в єдине на мінорні ноті.
І всі ці порцій емоції в системному блоці
вирішв форматувати ще у минулому році.
Я памятав тоді, я пмятаю досі,
я пережив ці дні, переживу і ночі.
Кусаю локті, але не каюся, повір.
я звик так жити, я живу до сих пір.
Як пароплав - пливу спокійно по воді,
ще поки тішить думка "ми такі не одні"
ще поки залишаюсь вірним тільки собі,
знову ці порції фальші, знову ці ночі і дні.
мороз карбує візерунки на вікні,
а я вдихаю дим рахуючи уже давно прожиті дні.
Важливо те по які ти стороні,
задай собі питання, відповідь лише в тобі.
Так нудить від бруду і фальшу
де люди як кальки - не настоящі,
а я пишу тобі вірші, недоспані.
Так нудить від бруду і фальшу
де люди як кальки - не настоящі,
а я пишу тобі вірші, недоспані.
Ночі, ночі і дні - так швидко минають,
Ночі, ночі і дні - усе памятають.
Ночі, ночі і дні - так швидко минають,
Ночі, ночі і дні - усе памятають.[VAN]
Вот ты говорил "город - сила",
а здесь слабые все.
Так тошнит от грязи и фальши
где люди как кальки - не настоящие,
а я пишу тебе стихи, бессонные.
А я и дальше держусь своей трассы
вкладываю максимум в новую запись.
Среди масс пластмассы и море фальши
стааюсь идти дальше не останавливаясь.
Государства полного запрета
где постоянные приемы, патрули в области районов.
А мы все тонем в тонах монотонности,
утром неутомимости, на хриплым голосом.
Остатки бонусов заникани на этаже,
Передать же приведут меня к норме.
Проведено не мало ночей без сна,
выливая самого себя в черновик.
Ставлю на вес, то чем дорожу,
на своем берегу к пока остаюсь та.
Этот длинный маршрут приносит новый замут
diff и Tasya скоро не забудь
Так тошнит от грязи и фальши
где люди как кальки - не настоящие,
а я пишу тебе стихи, бессонные.
Так тошнит от грязи и фальши
где люди как кальки - не настоящие,
а я пишу тебе стихи, бессонные.
Город ето злая сила,
сильние приежджают и становлятся слабыми.
Город забирает силы вот и ты пропал
Бессонные ночи и моя творчись,
соединились в единое на минорной ноте.
И все эти порций эмоции в системном блоке
виришв форматировать еще в прошлом году.
Я памятав тогда, я пмятаю до сих пор,
я пережил эти дни, переживу и ночи.
Кусаю локти, но не каюсь, поверь.
я привык так жить, я живу до сих пор.
Как пароход - плыву спокойно по воде,
еще пока радует мысль "мы такие не одни"
еще пока остаюсь верным только себе,
опять эти порции фальши, снова эти ночи и дни.
мороз чеканит узоры на окне,
а я вдыхаю дым считая уже давно прожитые дни.
Важно то по не ты стороне,
задай себе вопрос, ответ только в тебе.
Так тошнит от грязи и фальши
где люди как кальки - не настоящие,
а я пишу тебе стихи, бессонные.
Так тошнит от грязи и фальши
где люди как кальки - не настоящие,
а я пишу тебе стихи, бессонные.
Ночи, ночи и дня - так быстро проходят,
Ночи, ночи и дня - все помнят.
Ночи, ночи и дня - так быстро проходят,
Ночи, ночи и дня - все помнят. [VAN]