Ти знов не спиш
А я знову дивлюсь у твої зеленії очі.
Мені даєш
Ти знов ці солодкі, але все ж короткії ночі.
Тобі не жаль
Тих слів, що говориш ти знову і знов, як востаннє.
І знов печаль
Прийде, коли ти помахаєш мені на прощання.
Я полечу, полечу
На край світу. Зовсім
Не проживу... Я живу,
Падаю, а потім
Встати боюсь, я боюсь
Полетіти... Зовсім
Не повернусь, залишусь,
Помилюсь... А потім...
Де б я не був,
Там ти не знайдеш втіхи кращої, ніж спати зрання.
Все б я забув,
Якби пам'ятав про велике всесвітнє кохання.
Де ніч, там день,
Все так, як завжди і залишиться тільки лиш згадка.
Потім прийде у світ
Щось нове - для всіх нас це все буде загадка.
Я полечу, полечу
На край світу. Зовсім
Не проживу... Я живу,
Падаю, а потім
Встати боюсь, я боюсь
Полетіти... Зовсім
Не повернусь, залишусь,
Помилюсь... А потім...
Потім все забудуть, не згадають... Помирають люди.
Сонце зігріває, але марно - більш мене не буде.
Так і ти залишиш, все забудеш, потім не згадаєш.
"Потім" наступає і сьогоднішнє все пропадає.
Я полечу, полечу
На край світу. Зовсім
Не проживу... Я живу,
Падаю, а потім
Встати боюсь, я боюсь
Полетіти... Зовсім
Не повернусь, залишусь,
Помилюсь... А потім...
Ты опять не спишь
А я снова смотрю в твои зелении глаза.
мне даешь
Ты опять эти сладкие, но все же короткии ночи.
Тебе не жалко
Тех слов, что говоришь ты снова и снова, как в последний раз.
И вновь печаль
Придет, когда ты помашешь мне на прощание.
Я полечу, полечу
На край света. совсем
Не проживешь ... Я живу,
Падаю, а затем
Встать боюсь, я боюсь
Улететь ... Совсем
Не вернусь, останусь,
Ошибусь ... А потом ...
Где бы я ни был,
Там ты не найдешь утешения лучшей, чем спать рано.
Все бы я забыл,
Если бы помнил о великом всемирное любви.
Где ночь, там день,
Все так, как всегда и останется только лишь упоминание.
Затем придет в мир
Что-то новое - для всех нас это все будет загадка.
Я полечу, полечу
На край света. совсем
Не проживешь ... Я живу,
Падаю, а затем
Встать боюсь, я боюсь
Улететь ... Совсем
Не вернусь, останусь,
Ошибусь ... А потом ...
Затем все забудут, не вспомнят ... Умирают люди.
Солнце согревает, но тщетно - более меня не будет.
Так и ты оставишь, все забудешь, потом не вспомнишь.
"Потом" наступает и сегодняшнее все пропадает.
Я полечу, полечу
На край света. совсем
Не проживешь ... Я живу,
Падаю, а затем
Встать боюсь, я боюсь
Улететь ... Совсем
Не вернусь, останусь,
Ошибусь ... А потом ...