— Чи ж чуєш, зажурена мати,
Як на тебе кують кайдани
Не твої вороги-супостати,
А твої самолюбні сини!
— Чую, чую залізні удари
Там, де розбрату горно горить,
Де проходять сини в яничари
Через влади й хвальби ненасить.
— Чи ти знаєш, зажурена нене,
Що не страшно ворожих закуть,
А страшне те залізо сталене,
Що сини тебе в нього заб’ють!
— Знаю, знаю, та вже не боюся,
Що розпнуть вони матір сліпма,
Я по них на хресті помолюся,
Бо нема в мене інших, нема!
- Chi w chushє, zamazhurena mother,
Yak on you kuyut kaidani
Not your adversaries,
And your pride sini!
- I feel, I feel the zalіznі strike
There, de rozbratu mountain to burn,
De passing blue in yanichari
Through Vladislav hvalbi unshake.
- Chit is well known,
Scho zaput not afraid scary,
And scary are those zalіzo staene,
Scho blue you nyb'yut!
- I know, I know, I'm not afraid of that,
Scho roznut stinker mat slіpma,
I pray for them on a cross,
Bo is mute in less, mute!