Ой з-за гори кам’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже літа минають.
Запрягайте воли сірі,
Коні воронії,
Доганяйте літа мої,
Літа молодії!
Ой догнали літа мої
На калиновім мості:
"Гей, вернітесь, літа мої,
До мене хоч в гості!"
"Не вернемось, не вернемось –
Не маєм до кого:
То було б нас шанувати,
Як здоров’я свого!"
О, от горы камня
Голуби летают.
Не
Лето прошло.
Использовать завещания серого,
Лошади Ворон,
Догнать мое лето,
Лето!
О, мое лето наверстало упущенное
На мосту Виберна:
"Эй, вернуться, мое лето,
Чтобы навестить меня! "
"Давайте не будем возвращаться, давайте не будем возвращаться -
Мы не к кому:
Это было бы почтить нас,
Как твое здоровье! "