Повела розмову мати
Із дочкою восени
Біля тину, біля хати,
Біля білої стіни,
Розмовляла і питала
Свою доньку молоду -
З ким гуляла, з ким стояла
У вишневому саду?..
Приспів:
Біля того перелазу
У садочку край села
Не стояла я ні разу
І ніколи не була!
Ой, неправду кажеш, доню
По очах упізнаю,
Хтось стояв у тім садочку
В тихий вечір у гаю.
Зізнаюсь відверто й прямо,
Очі долом повела,
То не я стояла, мамо,
То черешенька цвіла.
Приспів. (2)
She had a conversation with her mother
With my daughter in the fall
Near the mud, near the house,
Near the white wall,
She talked and asked
Your young daughter -
Who she was walking with, who she was standing with
In the cherry garden? ..
Refrain:
At that junction
In the garden near the village
I never stood
And never was!
Oh, you're not saying, my daughter
In the eyes, I recognize
Someone was standing in that garden
On a quiet evening in the grove.
I confess, frankly and directly,
She led her eyes down,
That wasn't me, Mom,
That sweet cherry blossomed.
Refrain. (2)