Ой горе тій чайці, горе тій небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Ішли чумаченьки, воли попасали,
І чаєчку зігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка в'ється, об дорогу б'ється,
К сирій землі припадає, чумака благає:
-Ой ти чумаченьку, ти ще молоденький!
Верни моїх чаєняток - вони ще маленькі!
- Ой не верну, чайко, не верну ніколи,
Бо забереш чаєняток, полетиш у поле.
- Не буду летіти, то буду сидіти,
Буду воли завертати й діток доглядати!
- Ой, полети, чайко, на зелену пашу,
Бо вже твоїх чаєняток покидали в кашу!
- Бодай ви, чумаки, у Крим не сходили,
Як ви мої чаєнята у каші зварили.
Бодай вам, чумаки, воли поздихали,
Як через вас чаєнята навіки пропали!
Oh woe to that seagull, woe to that sky,
That brought out a tea party at the beaten road.
Chumachenko went, the oxen were grazed,
And the tea-tree was driven away, and the tea-men were taken away.
And the seagull twists, the road beats,
To the raw earth falls, the chumak begs:
-Oh, you Chumachenko, you are still young!
Bring my teaies back - they are still small!
- Oh, I will not return, Chaika, I will never return,
Because you will take the tea party, you will fly into the field.
- I will not fly, then I will sit,
I will turn and babysit care!
- Oh, flying, the gull, on the green pasture,
Because your tea parties have already been dumped in porridge!
- At least you, Chumaki, did not go to Crimea,
How you cooked my teaspoons in porridge.
Chumaki, let them breathe their wills,
How the Tea Party disappeared forever!