На городі верба рясна.
Там стояла дівка красна. (2)
Вона красна та вродлива,
Її доля нещаслива. (2)
Її доля нещаслива: (2)
Нема того, що любила.
Нема його та й не буде — (2)
Розраяли вражі люди.
Розраяли-розсудили, (2)
Щоб ми в парі не ходили.
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!
In the garden, willow is abundant.
There the girl was standing red. (2)
She is red and beautiful
Her share is unhappy. (2)
Her share is unhappy: (2)
There is nothing that I loved.
There is no and it will not be - (2)
The people of the enemy were drowning.
Rozhiali-judge, (2)
That we do not go in a pair.
And we will walk in a pair,
How loved we will be!