Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
"Ой, Сину, Сину, за яку провину |
Переносиш нині тяженьку годину |
На хресті? | (2)
Я Тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
А нині плачу, бо Тебе вже трачу, |
Вже тя, милий Сину, більше не побачу, |
Сину Мій! | (2)
Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
За світ лукавий, злобний і неправий, |
Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий |
На хресті. | (2)
Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш заскоро, в'янеш безчасний.
А що ж зі Мною станесь, сиротою? |
Я сама на світі, як билина стою |
Під хрестом. | (2)
Мій Боже милий, усердно тя молю,
Додай Мені сили у нещаснім болю;
Тебе благаю, як сама лиш знаю, |
I Тобі днесь Сина Мого поручаю |
На хресті".
The suffering Mother stood under the cross,
She began to cry, said in tears:
"Oh, Son, Son, for what guilt
You are currently enduring a difficult hour
On the cross? | (2)
I bathed you in bitter tears,
As a child she hid from enemies.
And now I weep, because I already spend You, |
I will not see her again, dear Son, |
My son! | (2)
You sacrificed to save all people,
For that he waited innocently to die,
For the world is cunning, evil and wrong, |
Who has fulfilled in You the bloody condemnation
On the cross. | (2)
My support, My You, the world is clear!
You die out soon, you wither timeless.
And what will happen to Me, orphan? |
I am alone in the world, like an epic standing
Under the cross. | (2)
My dear God, I pray earnestly,
Give Me strength in unhappy pain;
I beg you, as far as I know, |
I entrust to you today my Son
On the cross. "