Вона в мої думки приходить,
Сідає край вікна,
Її сумні блакитні очі -
Рік гірських вода.
Червоне і чорне, кохання і зрада -
Все випито до дна.
Мені вже не треба ні гроші, ні слава,
Лише вона одна.
Приспів:
Світло моїх очей, світло моїх очей,
Світло моїх очей!
Я не можу без неї жить!
Світло моїх очей, світло моїх очей,
Світло моїх очей!
Все було ніби книга пише,
Текли рікою дні,
Та, як тепер без неї жити,
Лишається мені?..
Не знати нікому, як важко самому -
У мене запитай.
Така моя доля, за що таке горе,
За пеклом рай.
Протягаю руки, закриваю очі,
Відчуваю її ніби в обіймах ночі.
Зорі щось шепочуть, знають вони,
Що я не можу без неї.
Страшно самому в цім світі чужому,
Прийди, прилети, зніми мою втому,
Візьми мої скроні в свої теплі долоні
І вічність дістанем ми!
Приспів. (2)
Она в мои мысли приходит,
Садится у окна,
Ее печальные голубые глаза -
Год горных вода.
Красное и черное, любовь и предательство -
Все выпито до дна.
Мне уже не надо ни деньги, ни слава,
Только она одна.
припев:
Свет моих глаз, свет моих глаз,
Свет моих глаз!
Я не могу без нее жить!
Свет моих глаз, свет моих глаз,
Свет моих глаз!
Все было бы книга пишет,
Текли рекой дни,
Но, как теперь без нее жить,
Остается мне? ..
Неизвестно никому, как трудно самому -
У меня спроси.
Такая моя судьба, за что такое горе,
По адом рай.
Протягиваю руки, закрываю глаза,
Чувствую ее будто в объятиях ночи.
Заре то шепчут, знают ли они,
Я не могу без нее.
Страшно же в этом мире чужом,
Приди, прилети, сними мою усталость,
Возьми мои виски в свои теплые ладони
И вечность получат мы!
Припев. (2)