Радіо не слухаю, чужих думок не нюхаю,
Контакти не гребуть...
Як тягою зворотною, коли сидиш навпроти ти
Відмає мою суть...
Зв’язками і тусовками не з’єднані ми зовсім,
Ти так прагнеш висоти...
А я тримаюсь відстані, боюся поруч сісти
Бо це ти... це ти... це ти...
Приспів:
Навколо стільки людей,
Стільки різних посмішок, очей і ідей...
Але я вибираю тебе,
Вибираю... вибираю...
Навколо стільки вітрин,
Море щастя чужого, а я тут один...
Ти ідеш по інших паралельних стежках,
Розкидаючи світло по темних кутках!
Тебе не провокуючи, щоденно контролюючи
Свій рівень почуттів,
Живу в своїх я мріях, хворобливо безнадійних,
Не сказавши й пару слів...
І на чужих концертах, на фуршетах без десертів,
Серед натовпу і днів,
Якщо я випадково десь зіткнусь з тобою лобом,
Я скажу все, що хотів...
Приспів
I don't listen to the radio, I don't smell other people's thoughts,
Contacts do not neglect ...
How reverse is it when you sit opposite you
Take away my essence ...
We are not connected at all with ties and get-togethers,
You are so looking for heights ...
And I keep my distance, afraid to sit next
Because it's you ... it's you ... it's you ...
Refrain:
There are so many people around,
So many different smiles, eyes and ideas ...
But I choose you,
I choose ... I choose ...
There are so many storefronts,
The sea of happiness is another's, and here I am ...
You go on other parallel paths,
Scattering light in dark corners!
Not provoking you, controlling you daily
Your level of feelings,
I live in my dreams, painfully hopeless,
Without saying a few words ...
And at other people's concerts, at receptions without desserts,
Among the crowds and days,
If I happen to run into your forehead somewhere,
I will say whatever I wanted ...
Refrain