Небо розбили шалені грози,
Бувало, я бігав по ньому босий,
І різав ноги об крила птахів, –
Воно розлетілось на скалки гріхів.
Сонце затьмарила твоя зневіра
І я безтілесний, без м’язів і шкіри,
Тільки душа, наче сонячне гало,
З серця галактик сприймає сигнали.
Приспів:
Там, де птахи, там, де птахи літають,
У небесах, у небесах зникають!
Там, де птахи вили з тобою надії,
На вітряках надії вітер мрій завмер!
Вогонь попелищ не сягне вітрів –
Це мої надії в подобі мерців.
Ти хочеш побачить в очах моїх сльози.
Тіла почорнілі до ями хтось звозив.
Тепер я зникаю за обрій реалій –
Подалі від рук зманіжених далі,
Лечу у простори розбитих небес,
На тиху поверхню зоряних плес.
Приспів
Я лину в моря, де нема берегів,
У ніч із мозаїк, із втрачених днів,
Ковтаю рядки із римованим ядом,
Вповзаю у всесвіт окриленим гадом.
Ховаюсь у світі химерних сплетінь,
Я сам собі світло і сам собі тінь,
Я сам собі раб, і сам собі бог,
Я хочу ділити це щастя на двох.
The sky has been raked by
Bouvalo, I was biased for nothing,
І rіzav legs about krila ptahiv, -
Won rozlіlos on skalki grіhіv.
The sun zmatmarila your znevіra
І I am bestilesny, without m’yazіv і shkіri,
Tilka soul, nacha sonyachne halo,
Three hearts of galaxies sprint signals.
Prispiv:
There, de Ptah, there, de Ptah Litayut,
In heaven, in heaven, they know!
There, de ptah, they said:
On vtryah nadії vіter mriy zammer!
Vogon popelisch not sytne vіtrіv -
Tse moi nadi in the kind of mertsіv.
You want to pobachit in the eyes of my slashes.
Tila pohornіlі to yami htos zvoziv.
Now I know about real life -
Hand in hand of man,
I fly in the expanse of the rozbithy heaven
On the quiet surface of the sea-growing reach.
Pripiv
I’m in the sea, de nema coast,
At nіch іz mosaic, іz vtracheni dnіv,
Kovtayu rows іz rimavanim poison,
Vpovza from vsesvіt okrilenim bastard.
Hope at sveti chimeric gossip,
I myself am svіtlo і myself sobі tin,
I myself am a slave, I myself am a god,
I want to delete one tah.