Дорога додому – це явище надособливе,
коли у навушниках грає Pink Floyd чи Nirvana,
і ти відчуваєш всім тілом, що справді щаслива:
ще кілька хвилин – і тебе зустрічатиме мама.
Забуті пейзажі відкрила тривала завіса.
Знайомі обличчя… Здається, минули століття.
Ведуть кілометри під музику сонного лісу –
ти їдеш туди, де пропахло чорницею літо.
Де тиха вода віддзеркалює синяву неба,
і вперше несміло тобі подарована квітка,
і, наче закохані, з вітром шепочуться верби,
де срібні тумани і де ти буваєш так рідко…
І скільки доріг прокладе у житті твоїм доля,
коротких і довгих, приємних і ні, – невідомо.
Їх пам'ять зітре, як актор – давно зіграні ролі,
але не забудь ту єдину дорогу додому!
© Ірина Саковець
The road to the house is more convenient,
if the headphones are Pink Floyd Chi Nirvana,
і ty vіdchuvaєsh vsіm tіlom, right now, please be happy:
shche k_lka hvilin - and you need a mother.
Zabutі landscape_ vіdkrila trivia zavіsa.
Know that it’s revealed ... Hey, pass the table.
To lead the caliper to the music of the sleepy fox -
ty idesh tudi, de smelled of chornitsy lito.
De is quiet water viddzerkaluє blue sky,
I don’t seem to be given a gift,
I, on the other hand, with a whisper of whiskey,
de srіbnі fogi і de ti buvaєsh so rare ...
І skіlki dorig donation to your share of life,
short and long, long and short, nevidomo.
Їx memory ять zitre, as an actor - long been played roles,
Ale do not forget that one way to the house!
© Irina Sakovets