Чорна гора не орана
Ще й кулями засіяна.
Летить куля за кулею,
Тече кровця потічкою.
А в тій кровці вояк лежить,
Над ним сивий коник стоїть.
Не стій, коню, надо мною,
Неси мамці новиною...
Ой, стань, коню, коло плота,
Зарегочи на ворота.
Вийде тобі стара баба,
А то - моя рідна мама.
Вна тя буде звітувати,
Ти їй будеш отвічати.
Вийди, мати, подивися -
Уже син твій оженився...
Сорок тисяч воювали,
Не вино - кров проливали.
Ой, чи чули, рідні браття,
Як воює Закарпаття?
Найме мати столярика,
Найкращого малярика.
Найме хатку і збудує,
Чорной малью помалює.
Ой, без дверей, без віконець,
Моєй жизні уже конець...
Montenegro is not plowed
Even bullets are sown.
Fly ball after ball,
Blood flowing through the stream.
And in that bed the soldier lies,
A gray grasshopper stands above it.
Don't stand, horse, I have to,
Bring your mothers news ...
Oh, get up, horse, round the fence,
Toggle at the gate.
You get an old grandma,
And then - my mother.
She will report back,
You will answer her.
Come out, mother, look -
Already your son is married ...
Forty thousand fought,
Not wine - blood was spilled.
Oh, have you heard, brethren,
How is Transcarpathia fighting?
Hires a carpenter mother,
The best malaria.
Hires a house and builds it,
He draws a black mallet.
Oh, no door, no window,
My life is already over ...