Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися!
Стоїть місяц над горою,
А сонця немає…
Мати сина в дороженьку
Слізно проводжає:
“Іди, іди, мій синочку,
Та й не забаряйся.
За чотири неділеньки
Додому вертайся”.
“Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой бог знає, коли вернусь,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусеньку
Як рідну дитину!
Прийми її, матусенько, -
Всі у Божій волі!
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі?”
“Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?”
“Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв мій кінь вороненький,
Назад сподівайтесь!”
Zasvit rose Kozak
At midnight,
Cried Marusenka
Svoia yasnі ocі.
Do not cry, do not cry, Marusenko,
Do not cry, do not twinkle,
That for svogo sweet
Pray to God & # 33;
Stopping m_yats over the mountain,
And the sun is mute ...
Mati sina to the road
Slazno conductionє:
“Ad, id, my shinochku,
That th do not bother.
For Chotiri Nedіlenki
Turn to Dodoma. ”
“Oh, I'm glad bi, matusenko,
Come back soon
That schos mіy kіn Voronenky
In the gate spitknuyas.
Oh, God knows, if I come back,
In a little time;
Well my marusenka
Yak Happy Child & # 33;
Priymi її, matusenko, -
All the divine wills & # 33;
Bo hto know, chi is alive back
Will I lie down with the floor? ”
“Oh, glad I would Marusenka
For Rіdnu priynyati,
That chi bude won me,
Sinu, shanuvati? ”
“Oh do not cry, do not murmur,
Do not go into the tight:
Zagrav mіy kіn Voronenky,
Back up with & # 33; ”