Сiла птаха бiлокрила на тополю,
Сiло сонце понад вечiр за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодiя в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
Шла до нього, наче мiсячна царiвна,
Шла до нього, як до березня весна.
I не знала, що ця музика чарiвна
Не для мене, а для iньшої луна.
Сiла птаха бiлокрила на тополю,
Сiло сонце понад вечiр за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Sila ptaha bilokrila on poplar,
The strength of the sun has ponad over the fields.
She’s gone, I’ve gone to pain
Young, young skripal.
She had a rest, enchanted by a string,
That melody in the guitar faded.
In the green guy in the spring of cranes
I carried my violin to my heart.
It was before New, one thousandth of a king,
It was before Nyah, like spring before a birch.
I didn’t know what shchya muzyka charivna
Not for me, but for the moon.
Sila ptaha bilokrila on poplar,
The strength of the sun has ponad over the fields.
She’s gone, I’ve gone to pain
Young, young skripal.