Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди ж, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай.
Сядем укупочцi тут пiд калиною
I над панами я пан.
Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею
Стелеться в полi туман.
Небо глибоке засiяне зорями -
Що то за божа краса!
Зiрки он миготять попiд тополями -
так отбивае роса!
Ти не лякайся, що нiженькi бiлii
Змочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вiрная, аж до хатинонькi
Сам на руках вiднесу!
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi ветру, нi хмар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар!
Now yak is mysyachna, zoryana, clear,
It can be seen, want golki take away.
Well, kohanaia, Zmoren's mother,
I want to hilinonku to gay.
Sit ukupochtsi here go Kalina
I above the panes I pan.
Look, my little one
Crawl in the fog fog.
The sky gliboke zasiem dawn -
Scho then for gods beauty!
Zyrki he mottipid poplar -
so beat off the dew!
Ti not vyakatsya, scho nizhzhenki bili
Zmochish in cold dew,
I f you, virnaya, right up to khatinonki
Himself in the hands of widnes!
Ti not vyakaysya, scho froze, swan,
Heat to the wind, ni hmar.
I'll knock you down to my heart,
And vono stick, yak heat!