Вишивала я, вишивала я
Білим шовком сорочку,
Дарувала я, дарувала я
Вишиванку синочку.
Та й пішов же він, та й пішов же він
Проти бурі й грому.
Не знайшов же він, не знайшов же він
Доріженьки додому.
І не знайде вже, і не знайде вже
Ні доріжки, ні стежки.
А сльоза моя затуманює,
Шука в світі мережки*.
Мій соколику, мій журавлику,
Не одрізана пташко,
Не діждусь тебе, не докличуся,
Серцю матері тяжко, серцю матері тяжко.
Вышивала я вышивала я
Белым шелком рубашку ,
Дарила я дарила я
Вышиванку сыночек .
И пошел же он и пошел же он
Против бури и грома .
Не нашел же он, не нашел же он
Дорожки домой .
И не найдет уже и не найдет уже
Ни дорожки , ни тропинки.
А слеза моя затуманивает ,
Взгляд в мире сетки * .
Мой милый , мой журавлик ,
НЕ отрезана птичка ,
НЕ дождусь тебя, не докличуся ,
Сердцу матери тяжело , сердцу матери тяжело .