Восени так не вистачає ковдри та тебе,
Твого погляду і вічно гарячих рук.
Поряд з тобою я вже не боюся мук.
Поряд з тобою вже на душі не шкребе.
Поряд з тобою я знаю навіщо жить.
Знаю, що колір один і цей колір світло,
Пропущене через прозоре і чисте скло,
Даруючи небу теплу і ніжну блакить.
Я знаю: з тобою і море мені по коліно,
Що сонце не встане, коли в тебе заплющені очі.
Я буду сидіти поряд з тобою всі ночі,
Якщо захворієш, ти одужаешь неодмінно!
І я буду хворіти з тобою поряд теж,
Давати хустинку і цілувать твої щічки.
Вплітати тобі у волосся кольорові стрічки,
Бо я розумію: кохання не має меж.
Бо я розумію, що в сердці твоєму жар,
Який помножений на сто лісових пожеж.
Бо мої почуття - це не текст інтернет-мереж,
А Шекспирівська драма та синіх небес дар.
Vyeni so do not see that thee
Your looking and hot hands.
I am not afraid of torment with you.
The order with you vzhe on the soul does not shkrebe.
With you I know how to live.
I know, Scho Kol_r one і tay Kol_r svіtlo,
Skipped through prozi i clean slope
Give heaven to warmth and peace.
I know: for you and the sea of men,
So the sun does not rise, if you are slain och.
I will sit with you all night,
Yakhcho zahvorієsh, tee neudmіnno wins!
І I will keep you in good order
Davati hustinku і tsіluvat yours schichki.
Into use in hairs
Bo I rozumіyu: kokhannya not maє between.
Bo I rozmіyu, scho in the heart of your heat,
Some multiplications per hundred lisovy pozh.
By my honor - the Internet is not a text,
А Шекспирівська драма та синіх himself a gift.