Як та й на рідній стороні
Онуки Сонця і Землі
Весняний галас здійняли
Понад краєм...
Їм усміхаються в гаях,
У несходимих у ярах
І навіть Чорний Битий Шлях
Їх привітає.
А від моря до моря
Шлях освічують зорі
Славні дідові очі
В неозорім небі!
Слався, Мати Русь! (8)
Хотіли нас приспати знов,
З гарячих вен точити кров
І вкарбувати, що любов -
Той біль пекучий.
Нехай тече жива вода,
Хай вмиє кожного весна,
Хай переповнює вона
Наші душі.
А в квітучому полі
Я шукатиму долю
Світлі очі дівочі,
Наче Сварга чиста!
Слався, Мати Русь! (8)                        
                      
                      
					  						  Как и на вашей родной стороне 
Внуки солнца и земли 
Весна Галас был выпущен 
Через край ... 
Я улыбаюсь в гей, 
В недостатках во зла 
И даже черный бьющий путь 
Они приветствуются. 
И от моря до моря 
Путь просвещена рассветом 
Великолепные глаза дедушки 
На неомосовом небе! 
Раб, мама Рус! (8) 
Хотел отложить мы снова, 
От горячих вен, чтобы обнаружить кровь 
И укажите эту любовь 
Эта боль горят. 
Пусть живые воды потоки, 
Пусть каждый весенний мгновенный 
Пусть он сокрушит 
Наши души. 
И в цветущем поле 
Я буду искать судьбу 
Яркие глаза дева, 
Как будто ссора чистая! 
Раб, мама Рус! (8)