Як та й на рідній стороні
Онуки Сонця і Землі
Весняний галас здійняли
Понад краєм...
Їм усміхаються в гаях,
У несходимих у ярах
І навіть Чорний Битий Шлях
Їх привітає.
А від моря до моря
Шлях освічують зорі
Славні дідові очі
В неозорім небі!
Слався, Мати Русь! (8)
Хотіли нас приспати знов,
З гарячих вен точити кров
І вкарбувати, що любов -
Той біль пекучий.
Нехай тече жива вода,
Хай вмиє кожного весна,
Хай переповнює вона
Наші душі.
А в квітучому полі
Я шукатиму долю
Світлі очі дівочі,
Наче Сварга чиста!
Слався, Мати Русь! (8)
Как и на вашей родной стороне
Внуки солнца и земли
Весна Галас был выпущен
Через край ...
Я улыбаюсь в гей,
В недостатках во зла
И даже черный бьющий путь
Они приветствуются.
И от моря до моря
Путь просвещена рассветом
Великолепные глаза дедушки
На неомосовом небе!
Раб, мама Рус! (8)
Хотел отложить мы снова,
От горячих вен, чтобы обнаружить кровь
И укажите эту любовь
Эта боль горят.
Пусть живые воды потоки,
Пусть каждый весенний мгновенный
Пусть он сокрушит
Наши души.
И в цветущем поле
Я буду искать судьбу
Яркие глаза дева,
Как будто ссора чистая!
Раб, мама Рус! (8)