А ти живеш собі десь там і зовсім не знаєш,
Як я без тебе тут помираю, як загниваю…
Як потрохи з’їдає щоденна турбота, щоденна гризота…
Як затягує мене чорне болото...
Приспів:
Я забуватиму тебе повільно...
Але, рано чи пізно, я викину тебе із серця...
Небагато мине - і стану від тебе я вільним - більше не божевільним...
А тим часом життя пронесеться...
Ти отримуєш мої листи і складаєш у пачку...
Хоч би раз прочитала - нехай і без інтересу...
Я той дикий маньяк, що пише листи до своєї маньячки...
І у кожному слові - констатація шоку, концентрація стресу...
Приспів
And you live somewhere there and you do not know at all.
How am I dying here without you, how I rot ...
As a little eats daily care, everyday grizzleness ...
As the black swamp draws me ...
Chorus:
I'll forget you slowly ...
But sooner or later I'll throw you out of my heart ...
A little bit - and I'll be free from you - no longer crazy ...
Meanwhile, life will go away ...
You get my letters and put them in a pack ...
At least once read - even without interest ...
I'm the wild maniac who writes letters to his maniac ...
And in every word - a statement of shock, the concentration of stress ...
Chorus